Вірусний гепатит А та його профілактика

Вірусний гепатит А (ВГА) – це гостре  інфекційне захворювання печінки, спричинене вірусом. Єдине джерело інфекції – хвора людина з будь-якими клінічними проявами хвороби. Особливо підступними є безсимптомні і безжовтушні форми. Найчастіше ВГА передається фекально – оральним шляхом, тобто можна заразитися через продукти чи воду, забруднені фекаліями інфікованої людини, предмети побуту.

Ризик захворіти на ВГА особливо зростає під час війни через масові переміщення та скупчення людей, обмежений доступ до чистої питної води, відсутність умов для дотримання правил особистої гігієни. Якість питної води є основою епідемічної безпеки здоров’я населення. Військові дії, руйнування водопровідних та водоочисних споруд, підтоплення територій є суттєвими факторами ризику виникнення спалахів вірусного гепатиту А.

              Від моменту зараження людини до появи перших клінічних ознак захворювання проходить від 7 до 50 днів,  у середньому 14-28 днів. Хворі скаржаться на підвищення температури тіла до 380С і вище, загальну слабкість, швидку втомлюваність, втрату апетиту, нудоту, іноді блювоту та відчуття важкості у правому підребер’ї. З’являється жовтушність склер, шкіри, слизових оболонок, потемніння сечі, свербіж шкіри. Хворий найбільш заразний в інкубаційному періоді та до появи «жовтухи».  Специфічного  лікування гепатиту А  не існує. Необхідно дотримуватися постільного режиму, дієти та приймати ліки.

Важливо пам’ятати, що гепатит А – хвороба досить підступна і може призвести до формування хронічних патологій підшлункової залози та жовчовивідних шляхів.

Щоб запобігти зараженню вірусом гепатиту А, необхідно:

– дотримуватися правил особистої гігієни: мити руки з милом перед приготуванням та вживанням їжі, після кожного відвідування туалету, поїздок у громадському транспорті;

– використовувати для пиття, приготування їжі питну фасовану  або  кип’ячену воду,  яку слід кип’ятити  не менше 5 хв.;

– обов’язково перед вживанням  ретельно мити та обдавати окропом овочі, фрукти, ягоди та  зелень;

– дотримуватися режимів приготування та зберігання  харчових продуктів та готових страв, не вживати продукти, придбані на стихійних ринках;

– купатись у спеціально відведених та обладнаних місцях.

          Ефективним засобом специфічної профілактики вірусного гепатиту А є  вакцинація. Відповідно до Національного календаря щеплень вакцинація проти гепатиту А відноситься до рекомендованих щеплень та щеплень, які проводяться на ендемічних територіях та за епідемічними показаннями. Тобто, доцільно робити щеплення як з профілактичною метою так і при епідемічному підйомі захворюваності гепатитом А. В Україні зареєстрована безпечна та ефективна вакцина, яка показана дітям з 12 місяців життя і дорослим, у тому числі особам з груп ризику. Курс щеплень складається з 2 доз з інтервалом у 6 місяців. Після повного курсу вакцинації формується стійкий тривалий імунітет.

Тож дбаймо про своє здоров’я та пам’ятаймо, що вірусний гепатит А  легко попередити, дотримуючись елементарних заходів гігієни.

Краще завчасно нагадати про інфекційний гепатит,

аніж він нагадає про себе

       В Харківській області епідситуація щодо захворюваності на вірусний гепатит А є контрольованою, показники не перевищують середньо-багаторічні. Протягом 2023 року реєструвались поодиноки випадки на окремих адміністративних територіях (за 10 місяців 11 випадків).

Гепатит А має виражену осінньо-зимову сезонність, тому сьогодні небезпека зараження залишається високою.

Нагадаємо деякі особливості вірусного гепатиту А та засоби його профілактики.

         Вірусний гепатит А (хвороба Боткіна, жовтяниця) – антропонозна інфекція, якою хворіють лише люди. Механізм передачі інфекції – фекально – оральний. Найчастіше зараження відбувається через інфіковані воду, харчові продукти або при контакті з забрудненими поверхнями.

            Інкубаційний період може бути тривалим – до 50 днів. Збудник гепатотропний (вражає печінку), тому одним із проявів є жовтяниця (пожовтіння шкіри, слизових, склер очей). Інші найпоширеніші симптоми: слабкість, відсутність апетиту, підвищена температура, діарея, блювота, темна сеча.

          До ускладнень, що трапляються нечасто, відносять  гостру печінкову недостатність, яка може закінчитися смертю.

           Як запобігти інфікуванню гепатитом А? Це легко зробити, якщо дотримуватися правил гігієни: мити руки теплою водою з милом перед приготуванням та вживанням їжі та після кожного відвідування туалету; вживати лише безпечну воду (фасовану або після кип’ятіння протягом 5 хвилин); використовувати в їжу продукти харчування, в якості яких ви впевнені; ретельно мити овочі та фрукти.

           Прості щоденні правила допоможуть запобігти такому важкому захворюванню як гепатит А.

Тож бережіть своє здоров’я та здоров’я своїх близьких!

Здорове харчування для дітей: особливості та поради для батьків

     Раціон харчування для здоров’я дитини відіграє надзвичайно важливу роль, адже саме з їжі зростаючий організм бере необхідні поживні речовини. Тому важливо щодня формувати збалансоване меню, особливо зараз, коли діти навчаються за дистанційною формою (вдома) та майже цілий день знаходяться без догляду дорослих.

Необхідно навчити дитину самостійно розуміти базові властивості продуктів та обирати більш корисні, якісні та здорові варіанти. Важливо прищепити дитині здоровий інтерес до їжі, допомогти їй зрозуміти, які продукти їй смакують, давати вибір і підтримувати ініціативу. Так батьки закладуть основи здорової харчової поведінки і знизять ризик її розладів у майбутньому

Декілька простих порад, які допоможуть батькам навчити дітей із легкістю дотримуватися принципів здорового харчування.

Необхідно харчуватися регулярно. Організм як дорослого, так і дитини потребує постійного надходження поживних речовин: білків, вуглеводів і якісних жирів, а також мікроелементів. Якщо дотримуватися режиму харчування, не пропускати основні прийоми їжі та їсти приблизно в один і той самий час щодня, внутрішні процеси відбуватимуться правильно.

Найкраще під час прийому їжі зосередитися на стравах: відтінках смаку, її текстурі й температурі. Навчить дитину під час їжі вимикати телевізор, не користуватися телефоном. Треба їсти усвідомлено: це дозволить вчасно зрозуміти, що ви вже наситилися, та по-справжньому насолодитися їжею.

Запропонуйте дитині взяти за звичку читати склад продуктів на упаковці. Це дієвий спосіб контролювати кількість солі й цукру в раціоні. Також необхідно звертати увагу на клітковину – це той компонент, який має бути присутнім у раціоні.

Не дозволяйте дитині переїдати. Переїдання створює додаткове навантаження на органи травлення, тож якщо на Ваш погляд дитина вже наситилася, відсуньте тарілку.

Уникайте напоїв, що містять цукор. Вода найкращий напій як для дорослих, так і для дітей. Також хорошим варіантом для вгамування спраги є трав’яні чаї, вода з м’ятою або шматочками фруктів чи ягід. Якщо готуєте компот чи узвар, не додавайте цукор.

Привчить дитину з’їдати декілька порцій овочів і фруктів щодня. Різноманітні та різнокольорові овочі, фрукти, ягоди – джерело вітамінів та мікроелементів. Що більше кольорів на вашій тарілці, то кориснішою вона є для організму. Розширюйте свій продуктовий кошик: не ігноруйте зелень і коренеплоди. Зелень додавайте до салатів, а коренеплоди смачно запікати та додавати в рагу.

Порадьте дитині вживати десерт після повноцінного прийому їжі. Десерт замість обіду чи сніданку – це не найкраща ідея. Чудовий варіант – солодощі, приготовані власноруч. Так ви зможете контролювати якість інгредієнтів, наприклад, додати цільнозернове борошно та зменшити кількість цукру.

Здорове харчування передбачає гармонійне споживання білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, макро- і мікроелементів – основних речовин, які містяться в харчових продуктах.

Білки – це головний пластичний матеріал для росту і розвитку організму. Здорове харчування передбачає, що в раціоні присутні як тваринні білки (м’ясо, риба, яйця, молоко), так і рослинні (бобові, картопля, насіння, горіхи, зернові та ін.) Згідно з фізіологічними нормами, частина тваринних білків повинна складати 55% від загальної кількості споживаних білків.

Жири також важливі й несуть відповідальність за накопичення енергії, збереження тепла, захист від травм, обмін та створення потрібних гормонів, вітамінів та інших біоактивних речовин. Жири разом із білками й вуглеводами становлять основу пластичного матеріалу для побудови всіх клітин і тканин організму. Вони сприяють більш якісному використанню організмом білків, вітамінів і мінеральних речовин. До раціону варто включати ненасичені жири природного походження. Вони містяться в неочищених рослинних оліях першого віджиму, насінні, горіхах, авокадо, оливках, жирній рибі.

Вуглеводи – це основне джерело енергії. Для забезпечення здорового харчування рекомендується, щоб 64% вуглеводів надходили в організм у вигляді крохмалю (хліб, крупи, макаронні вироби), а 36% — у вигляді простих цукрів (сахароза, фруктоза, мед тощо).

Вітаміни – незамінні складові раціону здорового харчування, які беруть участь у всіх біологічних процесах організму. Якщо в організм надходить дуже мало вітамінів, це може негативно позначитися на здоров’ї, фізичному розвитку і сприяти обмінним порушенням та хронічним захворюванням.

Найбільш багаті джерела вітамінів – це, безумовно, овочі й фрукти. Останні є невіддільною складовою здорового харчування.

Як допомогу при складанні меню вдома, задля того щоб воно було корисним, раціональним та збалансованим рекомендуємо використовувати кратність видачі та види харчових продуктів різних груп, які передбачені «Нормами харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку» та «Порядком організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2021 № 305.

Вищевказаними документами запропоновано до меню включати різноманітні страви, сезонні овочі та фрукти.

Передбачено зменшення кількості споживання солі, цукру, хліба, насичених жирів, зокрема вершкового масла; збільшення споживання овочів, фруктів, м’яса, молока та молочних продуктів; не передбачено вживання кондитерських виробів (цукерки, вафлі, зефір тощо).

Близько 75% їжі повинні бути продуктами рослинного походження: овочі, салати, злакові, фрукти та ягоди.

М’ясні страви необхідно якомога частіше комбінувати з овочевими гарнірами чи салатами.

Надається перевага продуктам із вищим вмістом харчових волокон (наприклад, краще обирати гречку замість рису), із високим вмістом клітковини (цільнозерновий хліб) тощо.

Протягом тижня в меню повинні бути:

• кожен день – овочі, фрукти та ягоди, крупи або макаронні вироби чи бобові, молоко або молочні продукти (йогурт, кефір, рослинні напої, сир твердий, кисломолочний, сметана);
• двічі на тиждень – риба, сік,
• тричі на тиждень – бобові,
• шість порцій на тиждень – м’ясо птиці,
• страви з м’яса свинини, телятини або яловичини та яєць необхідно включати двічі або тричі на тиждень.

Картопля у вигляді окремої страви пропонується не більше 2-3 разів на тиждень.

Харчування дітей повинно бути організовано з не менше ніж триразовим споживанням гарячої їжі. Інтервал між прийомами їжі не повинен перевищувати чотири години.

Здорове харчування захищає людину від маси хвороб, зміцнює імунітет до деяких хвороботворних факторів, підтримує на стабільному рівні масу тіла. Правильно харчуйтеся і будьте здорові!

Поради батькам "Особиста гігієна запорука здоров'я"

Загалом, гігієна відноситься до ряду практик, які зберігають і захищають здоров’я від хвороб. А особиста гігієна, навпаки, стосується підтримання чистоти тіла.

Навчання дітей правилам особистої гігієни є одним з першочергових завдань усіх батьків. Ці навички має набути кожна дитина шляхом систематичного виховання з боку батьків.

Одним з найважливіших аспектів особистої гігієни є догляд за своїм тілом. Гігієна тіла означає підтримувати кожну частину свого тіла в чистоті, щоб залишатися здоровим.

Привчайте дітей мити руки водою з милом перш ніж торкатися їжі; щоразу мити руки після відвідування туалету, поїздки в громадському транспорті, контакту з тваринами. Рушник має бути індивідуальним для кожної дитини.

Використання дезінфікуючого засобу для рук – ще одна корисна звичка, якій ви повинні навчити своїх дітей. У випадках, коли вода занадто холодна для використання, за відсутності доступу до мила чи води, дезінфікуючий засіб для рук може бути дуже зручним, особливо взимку.

Окрема розмова про гігієну шкіри обличчя. Жирну шкіру не слід мити гарячою водою. Це ж стосується і жирного волосся. Гаряча вода, як правило, має властивість стимулювати вироблення шкірного сала. Тим, у кого суха шкіра слід оберігати її від впливу та холоду, і спеки. Важливо зволожувати суху шкіру, тому що в’яне вона швидше.

Гігієна ротової порожнини – це ще одна життєво важлива гігієнічна дія. Якщо не доглядати належним чином, може спричинити неприємний запах з рота, карієс та інші захворювання ротової порожнини. Дитину необхідно привчити чистити зуби вранці і ввечері, навчіть її також користуватися зубною ниткою. Важливо полоскати рот, тому нагадуйте своїм дітям робити це після їжі.

Гігієна волоссямає таке ж велике значення. Неохайне волосся та неправильний догляд за ним можуть призвести до таких проблем, як воші, лупа та інші інфекції шкіри голови. Привчайте дітей мити голову принаймні двічі на тиждень, не ділитися з іншими особистими предметами, такими як гребінці, подушки та головні убори.

Не менш важливо стежити за чистотою нігтів на руках і ногах. Підстригати нігті рекомендується не менше, ніж один раз на 2 тижні. Зверніть увагу дитини на те, що не можна гризти нігті, оскільки під нігтями може накопичуватися багато мікробів і бруду.

Дуже важливо прищепити дитині навичку мити ноги кожного разу, коли діти повертаються зі школи або після гри. Ноги обов’язково потрібно утримувати в чистоті, теплі і сухості – це захистить від простудних і грибкових захворювань. Наголосіть, що необхідно підтримувати чистоту взуття, не можна надягати або міряти чуже взуття.

Дотримуючись правил особистої гігієни, людина захищає себе від негативного впливу зовнішніх подразників.

Як вивчити англійську мову легко.

У сучасних соціально-економічних умовах важливого значення набуває досконале знання іноземної мови. Іноземна мова стрімко вривається в наше життя, поєднуючи українське суспільство зі світовою культурою. А відтак, знання іноземної мови стає потребою часу, необхідним компонентом освіченості сучасної дитини дошкільного віку.

З чого почати заняття і чи можна займатися самостійно?

Навчити дитину нової мови з нуля – завдання з підвищеною відповідальністю для батьків. Звичайно, віпним  і ефективним рішенням буде передати малюка в руки професіоналів. У ранньому віці підійдуть мовні заняття в дитячому садку. У такого підходу є ще один плюс: дитина чітко буде розмежовувати мови, так як англійська у нього залишиться для садка, а рідна мова – для дому. Зрозуміло, батьки і самі можуть спробувати впровадити мову в повсякденне життя. Процес вивчення можна зробити веселим, інтерактивним і захоплюючим. Поділимося з вами цікавим способом проводити мовні заняття вдома:

1. Виберіть розвиваючий мультсеріал англійською мовою, в якому буде постійний головний герой, підійдуть такі як «Каю», «Щенячий Патруль» або «Свинка Пеппа». Таких мультсеріалів дуже багато, вибирайте орієнтуючись на вік малюка, його прогрес і інтереси.
2. Вибравши серіал, оберіть м’яку іграшку чи ляльку у вигляді головного героя. Це може бути не точно такий же персонаж, але хоча б схожий. Ви можете проводити заняття з малюком і цією іграшкою, причому спілкуватися з нею можна буде тільки англійською.
3. Ви можете придумати історію про іграшку, яка не розуміє нашої мови, але якії потрібна допомога. Запропонуйте дитині потроху вчитися разом з нею, щоб в кінці-кінців поспілкуватися з нею і допомогти.
4. Щодня займайтеся з малюком, дивіться з ним навчальні мультфільми та грайте з лялькою-іноземкою, вивчаючи нові слова. Подібні формати занять з ентузіазмом сприймаються дітьми.

Як навчити свою дитину правильно вимовляти слова?

У багатьох дітей на початку навчання англійській мові можуть виникати проблеми з вимовою. Постановка правильної вимови - це довгий процес, що вимагає великої кількості вправ на розвиток у дитини слуху, уміння відрізняти звуки від рідної мови, уміння правильно ці звуки вимовляти. Слухаючи промову педагога і аудіозаписи діалогів, історій, пісень, рифмовок і повторюючи за ними, дитина поступово оволодіває правильною англійською вимовою. Для додаткового тренування батьки можуть використовувати аудіозаписи вдома!

Чи повинна дитина переводити те, що почула?

Будь ласка, не змушуйте ваших дітей перекладати кожне слово! Якщо ви хочете переконатися, що дитина розуміє пропозицію, фразу або вірш, попросіть передати вас його загальний зміст - Про що ця римування? Про кого ця пісенька? Що просить песик? Адже переклад - це непросте вміння, якому потрібно спеціально вчитися. Навчання перекладу починається з 5 класу у загальноосвітніх школах з англійською мовою в початковій ланці!

5 Кращих способів урізноманітнити заняття з дитиною

Від дошкільника не варто вимагати і очікувати багато. Поки що йому під силу навчитися тільки розпізнавати слова на слух, вимовляти їх самому і читати за допомогою дорослого. Ці три навички і будуть вашою метою, а ось граматику і лист доведеться відкласти на потім.

·Вправи для говоріння

·Дивіться мультики в оригінальному озвученні

·Повторюйте нові слова в життєвих ситуаціях

·Віршики та лічилки

·Література англійською для дітей

·Ігри – інструмент не тільки для розваги

Головна мета - розвинути і підтримувати інтерес до мови. Абсолютно нормально, якщо на початку дитина відповідає на запитання лише жестами або окремими словами. У цей час вона непомітно (навіть для самої себе!) «всмоктує» мову, яку чує. Згадайте, адже саме так відбувалося і з рідною мовою.

Режим харчування дитини вдома

Раціональний режим харчування сприяє зміцненню імунітету дитячого організму, нормальному росту та розвитку дитини. Такий режим харчування передбачає суворе дотримання часу прийомів їжі. Меню домашнього харчування має бути збалансованим та містити достатню кількістю білків, жирів, вуглеводів, мінеральних речовин, вітамінів, що сповна забезпечують енергетичні витрати дитячого організму.

Привчайте дитину:

– перед прийомом їжі обов’язково мити руки з милом, витирати їх індивідуальним рушником, самостійно сідати на стілець та підсовувати його до столу;

– під час прийому їжі охайно вживати тверду їжу; відламувати хліб маленькими шматочками, заїдати його рідкою їжею (суп, борщ тощо); самостійно їсти ложкою з тарілки, пити з чашки; не обливатись;

– після прийому їжі користуватися серветкою, вставати зі стільця.

Якщо дитина харчується у дитячому садку, відкоригуйте режим харчування вдома, урахувавши поживну цінність їжі, що подається у дошкільному закладі, та часи прийому їжі.

Формуйте у дитини культурно-гігієнічні навички під час вживання їжі.

Навчайте малюка підтримувати чистоту навколо себе, бути охайним.

Обговорюйте з дитиною правила розпорядку, пояснюйте їй, що і як треба робити. При цьому важливо виховувати у дитини культуру поведінки, розвивати мовлення, вміння орієнтуватися у навколишньому світі:

– привчати розуміти призначення й основні якості предметів побуту, називати їх (тарілка велика, маленька, глибока, мілка тощо), вчити розуміти і називати дії з предметами (з чашки п’ють, ложкою їдять тощо);

– виховувати слухняність, пошану до дорослих;

– заохочувати висловлювати прохання;

– навчати словам ввічливості.

Подбайте про те, щоб посуд, з якого їсть дитина, завжди був чисто вимитим, їжа свіжою, щойно приготованою. Свіжі овочі та фрукти перед вживанням обдавайте окропом для знищення патогенних мікроорганізмів.

ПРАВИЛА ХАРЧУВАННЯ ДИТИНИ ВДОМА

Їжа повинна бути різноманітною і складатися з різних продуктів. Корисно їсти молочні продукти, рибо, м’ясо, багато різних овочів та фруктів. Овочі та фрукти треба їсти лише добре вимитими. Не захоплюйтеся надмірно солодощами, мучними виробами, жирною та солоною їжею.

Їсти треба 4 рази на день в один і той самий час. Якщо дотримуватися цього правила, то перед їжею з’явиться апетит, їжа буде краще засвоюватись. Користь від цього має весь організм. Вранці обовязково повинен бути сніданок, а вечеря за дві години до сну.

Їсти треба повільно, добре пережовуючи. Нехтування цим правилом спричиняє шлунково-кишкові захворювання.

Не можна переїдати. Переїдання є причиною багатьох захворювань.

Дитяча тарілка здорового харчування

Різноманітна їжа — це ключ до здорового й збалансованого харчування. Адже кожний продукт харчування має унікальну суміш поживних речовин (вуглеводи, білки та жири), вітамінів, макро- та мікроелементів.

Дитяча тарілка здорового харчування — це путівник, який підказує найліпший шлях до правильного харчування.

Одну половину тарілки наповніть кольоровими овочами і фруктами (їх також можна використовувати для перекусів), а другу — цільнозерновими продуктами харчування та тими, що містять корисні білки, у співвідношенні 50:50:

Жири — це необхідна складова раціону дитини. Однак пам’ятайте, найважливіше — це типи жирів, а не їх кількість. Регулярно давайте дитині продукти харчування із вмістом корисних ненасичених жирів — риба, горіхи, насіння та корисні рослинні олії. Обмежте в раціоні їжу з високим вмістом насичених жирів та уникайте шкідливих трасжирів (із частково гідрованих олій, наприклад маргарину).

Молочні продукти харчування потрібні в меншій кількості.

Давайте дитині воду, коли вона активно рухається.

Правильне харчування поєднуйте з фізичними навантаженнями протягом дня

Фокусуйтеся на якості харчування.

"Про коронавірус, який схожий на сезонну застуду"

Симптоми та перебіг

Якихось типових симптомів, за якими можна було б здогадатися, що людина захворіла саме на новий штам Омікрону, немає. Це раніше зникнення нюху або зміна смакових відчуттів з великою ймовірністю вказувало на коронавірус. Нині — це симптоми, які спостерігаються при ураженні верхніх дихальних шляхів. А саме — нежить, біль у горлі, а якщо кашель, то сухий, поверховий.

Основними симптомами Омікрону є:

• біль в горлі;
• нежить і закладеність носа;
• головний біль;
• підвищена температура тіла;
• ломота в тілі, слабкість, млявість, підвищена стомлюваність;
• симптоми інтоксикації організму.

Новий Омікрон нижні дихальні шляхи, легені не вражає, а якщо це й трапляється, то рідко. Тобто пневмоній, гострої дихальної недостатності майже не спостерігається, сатурація залишається в межах норми. І це не може не радувати, кажуть лікарі.

Лікування і наслідки хвороби

Лікування при зараженні Омікроном у легкій формі не відрізняється від будь-якого іншого лікування при ГРВІ. Тобто необхідно підтримувати водний баланс організму, забезпечити повноцінний відпочинок, уникати контактів, приймати ліки, як при застуді, але самолікуванням не займатися.

Коронавірус може вразити будь-кого, але вважають, що літні люди і пацієнти з хронічними захворюваннями мають вищий ризик важкого перебігу хвороби. Якщо людина вчасно звернулася за медичною допомогою, дотримується рекомендацій лікаря, то за тиждень — максимум за десять днів вона одужує.

Проте, в незалежності від того, якою формою коронавірусу перехворіла людина, легкою або важкою — наслідки можуть бути і довготривалими, і серйозними. Тому, що COVID-19 — це системне захворювання, яке здатне вразити будь-який орган, в залежності від того, де у людини «слабке місце» — чи то серце, нирки або легені. Тобто ставитися до коронавірусу, як до звичайного респіраторного захворювання, на жаль, не випадає. 

Інфекційні хвороби («infectio» — зараження) — це група захворювань, які викликаються проникненням в організм хвороботворних (патогенних) мікроорганізмів. Щоб патогенний мікроб, який потрапив в організм, міг викликати інфекційні хвороби, він повинен бути долати опірність людського організму і чинити на нього токсичну дію. Ці якості фахівці називають вірулентністю (ядовитістью). Деякі патогенні мікроорганізми вивільняють токсини (ендотоксини), в процесі саморуйнування (черевний тиф, холера). Інші збудники інфекційних захворювань виділяють токсини (екзотоксини) у процесі своєї життєдіяльності (дифтерія).

На частку інфекційних хвороб припадає 20-40% від загального числа всіх захворювань людини. Вивченням, питаннями профілактики, діагностики та лікування інфекційних захворювань займаються такі мікробіологічні та медичні дисципліни, як урологія, венерологія, епідеміологія, терапія, гінекологія, фтизіатрія, імунологія, отоларингологія, вірусологія і, звичайно, розділ медицини «інфекційні хвороби».

На сьогоднішній день число відомих науці інфекційних захворювань перевищує 1200, і ця цифра постійно збільшується. Людина протягом усього свого життя контактує з незліченною кількістю мікроорганізмів. Тим не менш, лише 1/30000 частина мікробів є збудниками інфекційних захворювань. Це грибки, бактерії, рикетсії і віруси, що володіють патогенними властивостями. Інтенсивність поширення інфекційних хвороб залежить, в основному, від соціально-побутових факторів: умов праці, харчування, житлових умов, культурного та економічного рівня населення.

Процес протікання інфекційних захворювань

Інфекційні захворювання відрізняються від неінфекційних тим, що хвороботворний агент і організм при інфекційних хворобах володіють певною біологічною активністю. Патогенний мікроорганізм є потужним подразником, в результаті впливу якого на організм виникає складний процес. З самого початку цього процесу в ньому виділяється дві основних ланки — фізіологічний стан організму і збудник інфекційного захворювання. Співвідношення між цими ланками в кожному конкретному випадку можуть бути різними залежно від етапу, фази, періоду розвитку інфекційного процесу. Необхідно враховувати, що не тільки хворі, але й видужуючі після інфекційних хвороб люди можуть служити джерелами збудників (при кишкових інфекціях, дифтерії та деяких інших). Деякі люди можуть бути носіями інфекції, но при цьому не хворіючи самі.

У розвитку патологічного процесу виділяють кілька основних стадій:

·         момент зараження — відбувається проникнення хвороботворних мікробів в організм;

·         інкубаційний (прихований, латентний) період — триває з моменту інфікування до прояву перших симптомів захворювання;

·         продромальний період (провісник захворювання) — супроводжується невеликим підвищенням температури, головним болем, почуттям розбитості, загальним нездужанням;

·         період наростання захворювання — відбувається послідовне поява ознак, характерних для певної хвороби;

·         розпал хвороби — час яскраво вираженого прояву всіх специфічних для захворювання симптомів;

·         період згасання захворювання — супроводжується зникненням клінічних ознак захворювання з швидким (криза) або повільним (лізис) падінням температури;

·         період одужання — тривалість залежить від загального стану організму, умов, в яких знаходиться пацієнт, тяжкості перенесеного захворювання.

Після перенесеної інфекційної хвороби людина на деякий час або назавжди стає несприйнятливою до впливу її збудників (набуває імунітету).

Види інфекційних хвороб

Інфекційні захворювання підрозділяються також на зоонозні і антропонозні. До зоонозних відносяться хвороби тварин, збудники яких можуть потрапляти в організм людини і заражати його (сказ, сибірка, туляремія, ящур, бруцельоз, лептоспіроз, лістеріоз).

Антропонози є виключно людськими хворобами і передаються між людьми (кір, тиф, холера, дизентерія, натуральна віспа, черевний тиф, дифтерія). Викликані паразитами (збудниками тваринного походження — комахами, найпростішими, кліщами) захворювання називають паразитарними, або інвазійними.

Серед усіх інфекційних хвороб виділяють ряд особливо небезпечних інфекцій, званих карантинними. Вони характеризуються схильністю до швидкого поширення, високою ступенею заразності, важким епідемічним перебігом і великим ризиком швидкого летального результату. Всесвітньою організацією охорони здоров’я до цієї групи віднесені натуральна віспа (вважається знищеною у світі з 1980 року), чума, жовта лихоманка (і подібні з нею по епідеміології лихоманки Марбург і Ебола), холера. У Росії особливо небезпечними інфекційними захворюваннями вважаються також сибірська виразка і туляремія.

Способи інфікування, лікування та профілактики інфекційних захворювань

Лікування інфекційних захворювань зазвичай проводиться у спеціалізованих відділеннях стаціонарів, в легких випадках можливе лікування в домашніх умовах. Суворе дотримання протиепідемічного режиму є обов’язковою умовою. Сучасна медицина створила і успішно використовує велику кількість ефективних лікарських засобів. Це антибіотики, вакцини (застосовуються для профілактики інфекційних захворювань), імуноглобуліни різного роду, бактеріофаги і т.д.

Профілактика інфекційних хвороб не менш важлива, ніж лікування інфекційних захворювань. Велике значення надається вихованню охайності у людей. Звичайне миття рук після відвідин убиральні, виконання брудної роботи, перед їжею вже може вберегти від багатьох кишкових інфекцій. Крім того, джерелом інфекції можуть бути не тільки місця загального користування, але й гроші, поручні у транспорті, поверхня прилавків і багато іншого. Куплені фрукти і овочі можуть бути джерелом гельмінтів та інших небезпечних мікробів, тому їх обов’язково потрібно ретельно вимивати перед вживанням. Інфекційними носіями є таргани і гризуни, для боротьби з якими промисловість виробляє різноманітні засоби, якими необхідно обробляти місця їх скупчення і розповсюдження. Не можна скидати з рахунків комарів і кліщів. Ці комахи особливо небезпечні, оскільки переносять не тільки енцефаліт та малярію, але і СНІД разом з кров’ю інфікованої людини. Для захисту від кліщів і комарів існує безліч кремів і аерозолів для нанесення на одяг, а також фумігаторів і відлякувачів.

Особливості профілактики інфекційних захворювань

Основною особливістю профілактики інфекційних захворювань є те, що необхідно впливати на декілька ланок інфекційного процесу, а саме:

• знищення мікроорганізмів;
• вплив на шляхи передачі інфекції з метою запобігання зараження людини;
• вплив на організм людини для розвитку імунітету (несприйнятливості) до інфекцій.

Знищення мікроорганізмів

Для знищення мікроорганізмів на об’єктах зовнішнього середовища (стерилізація) використовуються фізичні, хімічні та біологічні методи впливу.

До фізичних методів стерилізації відносяться:

• висока температура — стерилізація медичного інструментарію, пастеризація продуктів;
• високий тиск — даний метод називається автоклавуванням, широко використовується в хірургічних стаціонарах;
• ультрафіолетове опромінення — використовується для стерилізації одноразового медичного інструментарію після упаковки.

Хімічні методи знищення мікроорганізмів надають перевагу використанню антисептиків. Антисептики — хімічні речовини, вплив яких призводить до загибелі мікроорганізмів (медичний спирт, йод, розчин брильянтового зеленого, перекис водню та інші).

У разі біологічного методу використовуються бактеріофаги — віруси, якими заражають бактерії, що призводить до їх знищення.

Вплив на шляху передачі інфекції

За способом зараження людини виділяють такі шляхи передачі інфекції, на які, відповідно, можливо впливати:

• повітряно-крапельний шлях передачі — для профілактики інфекційних захворювань використовуються маски, провітрювання, недопущення скупчення великої кількості людей в приміщенні (профілактика грипу, простудних захворювань, вітряної віспи, коклюшу, туберкульозу);

• аліментарний (харчовий) шлях передачі — важливу роль відіграє особиста гігієна, миття рук, продуктів харчування, відсутність мух у приміщеннях, де йде приготування їжі (усі кишкові інфекції, сальмонельоз, дизентерія, вірусний гепатит А)

• статевий (контактний) шлях передачі — важливим моментом профілактики таких інфекцій є відсутність безладного статевого життя з частою зміною партнерів і використання презервативів (вірусний гепатит В, С, ВІЛ СНІД, генітальний герпес, сифіліс, гонорея, папіломатоз);

• кров’яний шлях передачі — в цьому випадку запобігти інфекційні захворювання допоможуть стерильний хірургічний інструментарій, відмова від татуювань (особливо в домашніх умовах), тобто всі зусилля спрямовані на запобігання порушення цілісності шкіри і слизових оболонок (найчастіше —                                                    вірусний гепатит В, ВІЛ СНІД).

Імунопрофілактика інфекційних захворювань

Цей вид профілактики інфекційних захворювань безпосередньо пов’язаний із створенням в організмі людини імунітету (несприйнятливості) до певної інфекції за допомогою імунізації і називається — специфічна імунопрофілактика інфекційних захворювань. Виділяють два основних види імунопрофілактики:

1. активна імунізація (вакцинація) — після введення в організм людини вакцини (антиген збудника або живі ослаблені мікроорганізми) відбувається утворення специфічних антитіл, які навіть при зараженні перешкоджають розвитку інфекційного захворювання. В даний час проводиться активна імунізація проти таких інфекційних захворювань: правець, коклюш, дифтерія, гемофільна інфекція, вірусний гепатит В, поліомієліт, кір, краснуха, епідпаротіт («свинка»), туберкульоз.
2. пасивна імунізація — в організм вводяться готові антитіла до певної інфекції, що використовується для екстреної профілактики інфекційних захворювань (екстрена профілактика правця).

Яким б не був метод профілактики, його використання допоможе запобігти захворюванню, що особливо важливо при невиліковних інфекціях, таких як ВІЛ СНІД, сказ та вірусні гепатити.

БЕЗПЕКА ДІТЕЙ В INTERNET.

ПОРАДИ БАТЬКАМ

1. Разом з дітьми розробіть правила користування Інтернетом. Особливо домовтеся з ними про прийнятний час роботи в Інтернеті і сайти, до яких вони збираються заходити.

2. Знайдіть час для відвідування сайтів разом з дітьми та заохочуйте їх ділитися з вами знаннями, отриманими в Інтернеті.

3. Якщо діти спілкуються в чатах, використовують програми миттєвого обміну повідомленнями, грають або займаються чимось іншим, що вимагає реєстраційного імені, допоможіть дитині його вибрати і переконайтеся, що воно не містить ніякої особистої інформації.

4. Наполягайте на тому, щоб діти ніколи не видавали своєї адреси, номера телефону або іншої особистої інформації. Наприклад, місця для прогулянки.

5. Навчайте дітей не розміщувати свої чи сімейні фотографії.

6. Поясніть, що давати свої паролі не можна нікому, крім батьків, навіть найближчим друзям.

7. Поясніть, що не потрібно відповідати на невиховані й грубі листи. Якщо отримали такі листи, то потрібно сповістити про це батьків чи дорослих.

8. Скажіть дітям, що не все, що вони читають або бачать в Інтернеті, - правда. Привчіть їх запитувати вас, якщо вони не впевнені.

9. Навчіть дітей поважати інших в Інтернеті. Переконайтеся, що вони знають про те, що правила етикету діють скрізь – навіть у віртуальному світі.

10.Наполягайте, щоб діти не завантажували музику, комп'ютерні ігри та інші програми без вашого дозволу.

11.Поясніть, наскільки небезпечно для комп’ютера переходити на посилання, адреси яких вам невідомі.

12.Контролюйте діяльність дітей в Інтернеті за допомогою сучасних програм. Вони допоможуть відфільтрувати шкідливий вміст, з'ясувати, які сайти відвідуєдитина і що вона на них робить.

В Інтернеті дійсно можна зустріти багато суб'єктів з недобрими намірами, але це не є приводом для того, щоб відмовитися від користування цією мережею.

Дотримуйтесь цих простих правил, і ви будете впевнені, що жодна людина з нечесними намірами не отримає доступу до вашої персональної інформації.

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОСОБИСТОЇ БЕЗПЕКИ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

   Життя потребує від наших дітей вміння орієнтуватись і знаходити вихід з непередбачених ситуацій.Чим менше у дитини знань, тим більше небезпеки збоку оточуючого середовища.
Щоб вберегти дитину від біди, треба пам'ятати та дотримуватисьнаступних правил:
– не залишати дітей дошкільного віку самих, навіть на короткий час;
– вчити дитину користуватися дверним вічком;
– не дозволяти відчиняти двері незнайомим людям;
– вчити користуватися телефоном для виклику служб 101, 112,102,103,104;
– забороняти підбирати на вулиці незнайомі предмети – вони можуть бути небезпечними;
– забороняти бавитися ріжучими, гострими та вибухонебезпечними предметами;
– не дозволяти користуватися ліфтом без супроводу дорослого родича;
– запобігатиформуванню в дитині жорстокого ставлення до тварин;
– не дозволяти дражнити тварин;
– не дозволяти вмикати електроприлади за відсутності дорослих;
– не дозволяти виходити на балкон, відчиняти вікна;
– не дозволяти визирати у відчинене вікно;
– вчити дітей звертатися по допомогу до відповідних органів;
– вивчити з дитиною домашню адресу або вкладати в кишені «особисту картку» з даними дитини.

Поради для батьків "Сучасні підходи до розвитку мовлення дітей»

Мовленнєвий кодекс

• Розмовляйте з малюком кожної вільної хвилини.

• Пам'ятайте, що основними й провідними співрозмовниками для дитини в сім'ї є мати, батько, дідусь чи бабуся.

• Не забувайте, що ваше мовлення - взірець для наслідування.

• Не забувайте доручати старшим дітям якомога більше у вільний час розмовляти з меншою дитиною.

• Спонукайте дитину до звуконаслідування, правильного промовляння слів.

• Ні в якому разі не повторюйте неправильне мовлення дитини.

• Якомога більше залучайте дітей до ігор, розповідайте казки, розучуйте пісні, скоромовки, вірші.

• Привчайте дітей до вживання слів відповідно до літературної норми.

• Заохочуйте словесну творчість дітей. Ведіть словничок, записуйте перші мовленнєві творчості вашої дитини.

• Спонукайте їх до складання віршів, лічилок будьте їм помічниками.

• Уважно ставтеся до запитань вашої дитини.

• Ваша відповідь має бути чіткою, доступною, зрозумілою малюкові.

• Спонукайте дітей до запитань, виховуйте «чомусиків».

• Систематично проводьте ігри в слова.

• Не забувайте доречно вживати прислів'я, загадувати загадки.

• Кожне незрозуміле дитині слово обов'язково поясніть, у присутності дитини вдайтесь до словника.

Обговорюйте прочитане. Наштовхуйте дітей на роздуми про характери персонажів, про відчуття, які вони переживали у ту або іншу мить, про причини їх поведінки.

10 ПРОСТИХ ПОРАД ЛОГОПЕДА БАТЬКАМ

Мова дитини розвивається під впливом мови дорослих і значною мірою залежить від достатньої мовної практики, нормального соціального і мовного оточення, від виховання і навчання, які починаються з перших днів її життя.

• Розмовляйте зі своєю дитиною під час всіх видів діяльності, таких як приготування їжі, прибирання, одягання-роздягання, гра, прогулянка і т.д. Говоріть про те, що ви бачите, що робить дитина, що роблять інші люди і що бачить ваша дитина.

• Говоріть, використовуючи ПРАВИЛЬНО побудовані фрази, речення. Ваше речення повинне бути на 1-2 слова довше, ніж у дитини. Якщо ваша дитина поки що висловлюється тільки однослівними реченнями, то ваша фраза повинна складатися з 2 слів.

• Задавайте ВІДКРИТІ питання. Це стимулюватиме вашу дитину використовувати декілька слів для відповіді. Наприклад, говоріть «Що він робить?» замість «Він грає?»

• Витримуйте паузу, щоб у дитини була можливість говорити і відповідати на питання.

• Слухайте звуки і шуми. Запитайте «Що це?» Це може бути гавкіт собаки, шум вітру, мотор літака і т.д.

• Розкажіть коротку розповідь, історію. Потім допоможіть дитині розказати цю ж історію вам або кому-небудь ще.

• Якщо ваша дитина вживає всього лише декілька слів у мові, допомагайте їй збагатити свою мову новими словами. Виберіть 5-6 слів (частини тіла, іграшки, продукти) і назвіть їх дитині. Дайте їй можливість повторити ці слова. Не чекайте, що дитина вимовить їх відмінно. Надихніть дитину і продовжуйте їх заучувати. Після того, як дитина вимовила ці слова, введіть ще 5-6 нових слів. Продовжуйте додавати слова до тих пір, поки дитина не взнає більшість предметів навколишнього світу. Займайтеся щодня.

Якщо дитина називає тільки одне слово, почніть учити його коротким фразам. Використовуйте слова, які ваша дитина знає. Додайте колір, розмір, дію. Наприклад, якщо дитина говорить «м’яч», послідовно навчите її говорити «Великий м’яч», «Тетянин м’яч», «круглий м’яч» і т.д.

• Більшість занять проводьте в ігровій формі. Робота з дитиною повинна активізувати мовне наслідування, формувати елементи зв’язного мовлення, розвивати пам’ять і увагу.

• Дуже важливо вже у ранньому віці звернути увагу на мовний розвиток дитини, а не чекати, коли вона «сама заговорить».

Мова дитини розвивається під впливом мови дорослих і значною мірою залежить від достатньої мовної практики, нормального соціального і мовного оточення, від виховання і навчання, які починаються з перших днів її життя.

• Розмовляйте зі своєю дитиною під час всіх видів діяльності, таких як приготування їжі, прибирання, одягання-роздягання, гра, прогулянка і т.д. Говоріть про те, що ви бачите, що робить дитина, що роблять інші люди і що бачить ваша дитина.

• Говоріть, використовуючи ПРАВИЛЬНО побудовані фрази, речення. Ваше речення повинне бути на 1-2 слова довше, ніж у дитини. Якщо ваша дитина поки що висловлюється тільки однослівними реченнями, то ваша фраза повинна складатися з 2 слів.

• Задавайте ВІДКРИТІ питання. Це стимулюватиме вашу дитину використовувати декілька слів для відповіді. Наприклад, говоріть «Що він робить?» замість «Він грає?»

• Витримуйте паузу, щоб у дитини була можливість говорити і відповідати на питання.

• Слухайте звуки і шуми. Запитайте «Що це?» Це може бути гавкіт собаки, шум вітру, мотор літака і т.д.

• Розкажіть коротку розповідь, історію. Потім допоможіть дитині розказати цю ж історію вам або кому-небудь ще.

• Якщо ваша дитина вживає всього лише декілька слів у мові, допомагайте їй збагатити свою мову новими словами. Виберіть 5-6 слів (частини тіла, іграшки, продукти) і назвіть їх дитині. Дайте їй можливість повторити ці слова. Не чекайте, що дитина вимовить їх відмінно. Надихніть дитину і продовжуйте їх заучувати. Після того, як дитина вимовила ці слова, введіть ще 5-6 нових слів. Продовжуйте додавати слова до тих пір, поки дитина не взнає більшість предметів навколишнього світу. Займайтеся щодня.

Якщо дитина називає тільки одне слово, почніть учити його коротким фразам. Використовуйте слова, які ваша дитина знає. Додайте колір, розмір, дію. Наприклад, якщо дитина говорить «м’яч», послідовно навчите її говорити «Великий м’яч», «Тетянин м’яч», «круглий м’яч» і т.д.

• Більшість занять проводьте в ігровій формі. Робота з дитиною повинна активізувати мовне наслідування, формувати елементи зв’язного мовлення, розвивати пам’ять і увагу.

• Дуже важливо вже у ранньому віці звернути увагу на мовний розвиток дитини, а не чекати, коли вона «сама заговорить».

Харчове отруєння у дитини.   Попередження харчової інтоксикації

Діти страждають від харчових отруєнь частіше, ніж дорослі. Щоб захистити дитину від отруєння, необхідно дотримуватись правил приготування, зберігання та вживання їжі, а також знати, як діяти у надзвичайній ситуації.

Харчовим отруєнням називають гострий стан, викликаний вживанням їжі або води, зараженої бактеріями та токсинами, або іншими речовинами. Діти до 5 років більш схильні до ризику харчових отруєнь. Це пов'язано як з не до кінця сформованою імунною системою, яка не здатна досить ефективно пригнічувати патогени, так і зі зниженою у малюків кислотністю шлункового соку, через що підвищується ймовірність потрапляння небезпечних речовин у кишечник та кровотік.

Харчове отруєння є небезпечнішим для дітей, ніж для дорослих. Часто воно викликає одночасне блювання та діарею, що призводить до швидкого зневоднення та харчової інтоксикації. Через невеликий запас рідини в дитячому організмі важливо постійно стежити за кількістю води, що вживається дитиною. Якщо отруєння спричинене кишковою паличкою, підвищується ризик розвитку небезпечного ускладнення: гемолітико-уремічного синдрому, який є однією з найчастіших причин гострої ниркової недостатності у дітей. Тому при перших підозрах на отруєння у малюка необхідно якнайшвидше звернутися за кваліфікованою лікарською допомогою.

Симптоми харчового отруєння

Ознаки отруєння залежить від того, який патоген потрапив у дитячий організм. Зазвичай захворювання розвивається так: збудник потрапляє разом із неякісною їжею в ШКТ, бактерії починають активно розвиватися, виділяючи в кишечник продукти життєдіяльності. В результаті розвивається гостра хрчова інтоксикація та з'являються перші симптоми:

• болючі спазми в животі, які можуть супроводжуватися здуттям та підвищеним газоутворенням;
• часті рідкі випорожнення. У калових масах можуть спостерігатися сторонні включення - велика кількість слизу, кров, випорожнення можуть бути зеленими, пінистими;
• нудота та блювання.

Водночас піднімається температура до 38-38,5℃. Діти стають млявими, примхливими, відмовляються від їжі. Новонароджені можуть голосно безупинно плакати, тягнути ніжки до живота. Часто харчове отруєння у дітей супроводжується симптомами нервової системи: з'являється головний біль.

Інші ознаки та швидкість розвитку хвороби залежать від того, який збудник потрапив в організм дитини:

• золотистий стафілокок. Бактерія розвивається у приготованій їжі за недотримання умов зберігання. Може зустрічатися у готовому м'ясі, випічці, бутербродах. Отруєння проявляється протягом 30-60 хвилин після вживання неякісної їжі, з'являються переймоподібні болі в животі, пронос і блювання;
• клостридії. Збудник найчастіше зустрічається в яловичині та свинині, особливо у великих стегенцях, коли немає можливості повністю пропекти серцевину. Для інфекції характерний раптовий початок: з'являється пронос і незначні болі в животі, без нудоти та температури;
• норовірус. Мешкає на листі зелені, свіжих фруктах, може зустрічатися у сирих молюсках. Перші ознаки з'являються за добу. Дитина починає скаржитися на болісний пронос, часті позиви до дефекації та сильну нудоту;
• сальмонела. Зустрічається у необробленому молоці, яйцях, курячому м'ясі. Зараження викликає сильну температуру до 38,5℃, діарею, блювання, що супроводжується сильними переймоподібними спазмами живота;
• кишкова паличка. Мешкає в непастеризованому молоці та соку, зустрічається у яловичому м'ясі. Основна відмінність отруєння – поява у калових масах домішок крові. Висока ймовірність розвитку ниркової недостатності;
• ботулотоксин. Він зустрічається в неправильно приготованих соліннях та маринадах. У разі розвитку ботулізму порушується робота не лише шлунково-кишкового тракту, а й нервової системи: хворий скаржиться на нечіткість зору, йому складно керувати кінцівками, повертати голову.

Будь-яке нездужання та скарги дитини на біль у ділянці живота – тривожний симптом. Рекомендується негайно викликати швидку допомогу.

Перша допомога при отруєнні

Перше, що необхідно зробити, якщо ви підозрюєте у дитини харчове отруєння – викликати швидку або лікаря додому. Поки чекаєте на прихід лікаря, давайте дитині більше пиття, це необхідно для попередження зневоднення. Дітям до року можна давати по чайній ложці води кожні 5-7 хвилин.

Не можна займатися самолікуванням та давати дитині будь-які лікарські препарати без консультації з лікарем. Якщо стан малюка важкий, то, викликаючи швидку допомогу, запитайте, що вам робити і суворо дотримуйтесь отриманої інструкції.

Якщо дитину знобить, накрийте її теплою ковдрою, забезпечте повний спокій. При отруєнні їжею може знадобитися промивання шлунка. Але якщо ви не впевнені, що захворювання спричинене саме цим, не робіть жодних дій самостійно. Пам'ятайте, що блювання, лихоманка та сильний біль у животі не завжди вказують на отруєння. Подібними симптомами супроводжуються інші захворювання, наприклад, апендицит.

Коли звертатись за медичною допомогою?

Чим молодша дитина, тим небезпечнішою для неї може бути харчове отруєння. Тому необхідно відразу ж звертатися в швидку, якщо у немовляти спостерігається:

• втрата інтересу до їжі;
• блювання;
• безперервний плач;
• діарея;
• температура.

Малюк може почати голосно безупинно плакати або підтягувати ніжки до живота через спазми в шлунково-кишковому тракті. До приїзду швидкої допомоги переконайтеся, що немовля отримує достатню кількість рідини.

У дітей старшого віку симптоми отруєння можуть бути менш очевидними. Необхідно якнайшвидше звернутися до лікаря, якщо:

• діарея не припиняється понад 3 дні;
• сталося понад 4 епізоди блювання за добу;
• у випорожненнях є домішки крові;
• температура піднімається вище 38℃;
• дитина відчуває сильний біль у животі.

До інших небезпечних симптомів відносять: сплутаність свідомості, млявість, біль у голові, прискорене серцебиття, ослаблений пульс. Зверніть увагу, як часто дитина мочиться – відсутність урини протягом 5-6 годин може вказувати на зневоднення.

Дієта при отруєнні дитини

Лікування при харчовому отруєнні підбирає гастроентеролог. Можуть бути призначені ентеросорбенти для видалення із шлунково-кишкового тракту токсинів, протимікробні або противірусні засоби. Велику увагу при лікуванні захворювання надають дієті.

Для новонароджених дітей слід дотримуватись наступної схеми годування:

• при грудному вигодовуванні: до нормалізації стану необхідно припинити годувати малюка молоком, необхідно давати велику кількість кип'яченої теплої води. Як тільки блювання та діарея припиняться, можна повертатися до звичної схеми годування (якщо лікар не скаже інше);
• при штучному вигодовуванні: за погодженням з лікарем на 8-12 годин припинити годування, давати велику кількість теплої води. Потім поступово можна повернути в раціон кисломолочні суміші та рисовий відвар. Інші продукти (наприклад, овочеві пюре, перетерте м'ясо) давайте через кілька днів після нормалізації випорожнень. Як правило, докладні рекомендації складає лікар.

Для дітей старшого віку дієта інша. Зазвичай до припинення нудоти та блювання дитина сама відмовляється від їжі. Це нормально, але треба стежити, щоб вона достатньо пила. Якщо у дитини висохли губи, це вказує на зневоднення організму.

Як тільки до дитини повернеться апетит, їй можна давати:

• рисову кашу на воді;
• картопляне пюре на воді без масла;
• сухарі6;
• вегетаріанські супи-пюре.

Їжу необхідно вживати невеликими порціями через невеликі проміжки часу. Таким чином, ви зменшите навантаження на ШКТ і захистите дитину від повторного розвитку нудоти або діареї.

Повернутись до звичного режиму харчування можна за вказівкою лікаря. Але навіть після одужання протягом 2-4 тижнів краще дотримуватися дієти: уникати солоної та копченої їжі, випічки, газованих напоїв.

Профілактика харчового отруєння

Для профілактики харчових отруєнь давайте дитині тільки чисту і правильно оброблену їжу. Існує принцип «чотирьох кроків», що дозволяє гарантувати, що в їжі не буде патогенів:

• ретельне очищення. Перед приготуванням їжі необхідно вимити руки, кухонне приладдя, свіжі овочі та фрукти під проточною водою з використанням спеціальних засобів;
• захист від перехресного забруднення. Не можна допускати контакт сирих продуктів з готовими: яйця, сире м'ясо, птиця та риба повинні зберігатися в різних контейнерах та розрізатися на різних обробних дошках. Це дозволить уникнути попадання бактерій із сирої їжі до готових страв;
• термічна обробка. Більшість бактерій та вірусів гинуть при нагріванні до понад 100℃;
• швидке заморожування. Якщо ви зберігаєте заморожені продукти, переконайтеся, що в морозильній камері підтримується досить низька температура і не забувайте періодично протирати її.

Використовуючи ці правила, ви гарантуєте, що дитина не отруїться домашньою їжею. Але цього недостатньо: вона може підхопити кишкову інфекцію і поза домом. Тому необхідно привчати дітей до дотримання правил особистої гігієни з раннього віку. Поясніть малюкові, що необхідно мити руки перед їжею, не можна їсти овочі та фрукти, не помивши їх.

Також опір харчовим отруєнням вищий, якщо у дитини сильна імунна система. Для зміцнення дитячого імунітету рекомендується:

• вести активний спосіб життя – виконувати з дитиною гімнастику, записати її у спортивну секцію;
• регулярно гуляти - якщо на вулиці холодно, переконайтеся, що вибрано одяг по сезону;
• виробити розпорядок дня – особливо корисний для дітей дошкільного віку. Повноцінний сон, прийом їжі в один і той же час дозволяють дитячому організму краще впоратися зі стресами та протистояти збудникам інфекцій;
• збалансувати харчування. Дисбактеріоз додатково послаблює імунітет та підвищує ризик харчового отруєння.

ШЛЯХИ  ЗАПОБІГАННЯ  ХАРЧОВИХ  ОТРУЄНЬ

· суворе дотримання санітарно-гігієнічних норм та правил під час приготування, зберігання і транспортування продуктів харчування;

· не вживати неякісні, несертифіковані продукти харчування на стихійних ринках, сумнівної якості та без санітарного дозволу;

· воду та молоко перед вживанням обов’язково кип’ятити;

· продукти харчування зберігати тільки в холодильнику;

· фрукти та овочі перед споживанням ретельно мити проточною водою та обливати кип’ятком;

· салати вживати тільки свіжо приготовленими;

· не контактувати з хворими на інфекційні захворювання;

· при появі вищезгаданих симптомів отруєння негайно звертатись до медичної установи.

ПАМ’ЯТАЙТЕ!

Харчовим  отруєнням  легше  запобігти,  ніж  їх  лікувати.

                          Бережіть  своє  здоров'я та своїх дітей

«Як організувати якісне та безпечне харчування вдома

під час воєнного стану»